План лекції: 1. Поняття „психіки”. Основні функції психіки. 2. Форми психіки. 3. Етапи розвитку психіки в філогенезі. 4. Психіка людини та тварини.
Відомо, що психічні явища тісно пов’язані з роботою мозку людини. Ця думка була сформульована ще в І тис. до н. е. Кротонським та Гіппократом. Виходячи з методологічних принципів системно-діяльного аналізу, психічне і фізіологічне не є паралельними, не перебувають між собою у причинно-наслідковому зв’язку і не підпорядковуються принципу взаємодії. Хоча психіка є функцією мозку, а мозок – матеріальним носієм, органом психіки, детермінантою як психічних, так і фізіологічних явищ є навколишній світ, а точніше – діяльність істоти, що живе у ньому. На відміну від психічних фізіологічні явища, наприклад висока температура тіла, спричинена порушенням роботи якоїсь системи організму, безпосередньо пов’язані з цією роботою. Хоча вони і породжуються взаємодією організму з середовищем, проте відносяться не до світу, а до організму. Тому характерною ознакою фізіологічних явищ є їх локалізація в одному просторі з органом, що їх породжує. Тим часом орган психіки і його продукт – різно локалізовані явищ.
