План лекції. 1. Центральна нервова система. 2. Будова головного мозку. 3. Нейрофізіологічні механізми вищої нервової діяльності
Для того, щоб поведінка людини була успішно-відповідною, необхідно, щоб її внутрішній стан, зовнішні умови, в яких знаходиться людина та практичні дії, які вона виконує, відповідали одне одному. На фізіологічному рівні функцію об’єднання даних процесів забезпечує нервова система. Великий внесок у розуміння того, як пов’язана робота мозку з психічними явищами та поведінкою, внесли Сеченьов, Павлов, Бернштейн та Анохін. Нервова система розподіляється на центральний та периферичний відділи. Центральна нервова система (ЦНС) представлена головним та спинним мозком. Вона захищена кісною тканиною черепа та хребта і оточена оболонками. Всередині неї знаходиться система порожнин та щілин, які отримали назву шлуночки мозку та заповнених спинномозковою рідиною. В головних відділах центральної нервової системи виділяють в свою чергу важливі структури, які мають пряме відношення до психічних процесів: таламус, гіпоталамус, міст, мозочок та продовгуватий мозок. З вищими психічними функціями, з мисленням та свідомістю людини пов’язана робота кори головного мозку. Зі всіма органами та тканинами організму ЦНС пов’язана через нерви, які виходять із головного та спинного мозку. Вони несуть в собі інформацію, яка поступає в мозок із зовнішнього середовища, і проводять її в зворотному напрямі до окремих частин та органів тіла. Нервові волокна, які поступають в мозок з периферії, мають назву аферентними, а ті, які проводять імпульси від центра до периферії, - ефекторними......
