Тема 2. Види економічного аналізу

1. Класифікація економічного аналізу.

Питання про види і напрями економічного аналізу має важли­ве значення для правильного розуміння його змісту та задач. До того ж у літературі з економічного аналізу наводяться різні дум­ки авторів щодо цього питання, особливо відносно до видів еко­номічного аналізу. Студент не спроможний розібратися з різними трактуваннями одного й того ж питання в різних підручниках. Наприклад, в одних випадках як окремий вид виділяється опера­тивний аналіз, в інших підкреслюється, що це — напрям прове­дення економічного аналізу за часом його здійснення — попере­дній, оперативний, наступний, перспективний. Так, Ф. Ф. Бутинець, Є. В. Мних, О. В. Олійник у своєму навчальному посібнику «Економічний аналіз: Практикум» (ПП «Рута», Житомир, 2000) виділяють переважно напрями аналізу, які називаються видами аналізу (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Відомо, що ринкова економіка характеризується різноманіт­ними економічними ситуаціями: виробничими, комерційними, фінансовою діяльністю. Це потребує більш чіткого виділення ви­дів економічного аналізу, які враховували б зміни, що відбулися у зв'язку з переходом економіки України на ринкові відносини.

Нині економічний аналіз підрозділяється на три види:

1) управлінський аналіз;

2) фінансово-економічний;

3) функціонально-вартісний.

Дійсно, на сучасному етапі ринкових відносин кожному кері­вникові підприємства необхідна інформація для планування, кон­тролю та прийняття оптимальних управлінських рішень, розроб­ки стратегії і тактики освоєння ринку, маркетингової діяльності, вдосконалення техніки, технології й організації виробництва. Таку інформацію надає управлінський аналіз, який здійснюється всіма службами підприємства на основі даних бухгалтерського ооліку, а також внутрішньої звітності. Як правило, результати Даного аналізу є комерційною таємницею.

Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси підприємства і кожна гривня, вкладена в підприємство, має давати максимальний прибуток. Для того щоб забезпечити це, на підприємстві необхідно здійснювати аналіз фінансового стану, проводити обґру­нтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових іресурсів у процесі господарської та торговельної діяльності кожного підприємства.

Тому в умовах ринкової економіки широко застосовується фінансово-економічний аналіз, що здійснюється фінансовими під­розділами підприємства та фінансово-кредитними організаціями. Цей аналіз здійснюється на основі даних фінансових служб під­приємства, а також за показниками фінансової звітності, розроб­леної на основі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Наступним (третім) видом економічного аналізу є функціона­льно-вартісний аналіз (ФВА), який набуває широкого застосу­вання в діяльності підприємства. Мета впровадження цього ана­лізу бізнесменами та керівниками підприємств — попередити зайві витрати на виробництво продукції шляхом удосконалення технології виробництва та конструкції виробів, використання більш дешевої сировини і матеріалів.

Сутність ФВА коротко можна визначити так. Кожний вид продукції виробляється на підприємстві для того, щоб задоволь­няти потреби покупців, виконувати визначені функції (напри­клад, ручка має писати, клей — клеїти і т. д.). Кожна з функцій продукції (товару) має свою вартість, оскільки для їх створення необхідні витрати зречевленоЇ праці. Ці функції можуть бути ос­новними, другорядними і взагалі зайвими.

Тому на стадії виготовлення продукції за допомогою ФВА де­тально вивчається продукція, виявляються зайві витрати, прово­диться усунення зайвих функцій товару і таким чином досягаєть­ся зниження витрат на виробництво продукції. Основною вимо­гою при цьому є те, щоб продукція в результаті ФВА не втратила свого товарного вигляду. Наприклад, АО «Україна» виробляє пальто. Основна мета діяльності фірми — випускати сучасні моделі одягу, які користуються попитом на ринку, з найменшими витра­тами. І цього підприємство дійсно досягає за допомогою прове­дення ФВА на стадії моделювання та конструювання продукції. Інженер-економіст вивчає функції виробу, його вартість та вно­сить пропозиції щодо зниження витрат на виробництво продукції, до того ж урешті решт пальто не втратить свого товарного вигляду. Дані пропозиції можуть стосуватися заміни дорогої тканини на більш дешеву, застосування оптимальної ширини тканини, більш економного розкрою, усунення деталей, які не несуть ніякого змістового навантаження (по суті зайві) і т. д. При цьому продукція виконуватиме свою основну функцію, а підприємство матиме реальні можливості щодо зниження витрат на виробницт­во та збільшення прибутку.

Таким чином, ФВА являє собою ефективний спосіб виявлення резервів зменшення витрат, який полягає в пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій товару при одночасному усу­ненні зайвих. Його основними джерелами є конструкторсько-техно­логічна та нормативна документація, дані позаобліковоЇ інформації.

Більш детально сутність ФВА розглядається у навчальному посібнику під редакцією М. Г. Чумаченко «Економічний аналіз».

Таким чином, нами розглянуті основні напрями формування трьох видів аналізу. Управлінський та фінансово-економічний види мають різні напрями, які зумовлюються метою та задачами ана­лізу. У спеціальній літературі з економічного аналізу вони освіт­лені досить широко, але одночасно спостерігається великий різ­нобій у їх поданні, тому студентові досить важко орієнтуватися у матеріалі на початку вивчення курсу.

Для систематизації напрямів аналізу слід виділити передусім ті з них, які однаково притаманні й управлінському, і фінансово-економічному аналізу. Ними будуть такі:

1) аналіз за часом проведення і характером прийняття управ­лінських рішень:

а) попередній (прогнозний) здійснюється до проведення гос­подарських операцій і застосовується для обгрунтування управ­лінських рішень щодо планових завдань, прогнозування, оцінки очікуваного виконання розрахункових та планових показників, усунення небажаних результатів господарювання;

b) оперативний (ситуаційний) виконується відразу після здій­снення господарських операцій або зміни ситуації впродовж ко­роткого періоду часу (зміна, доба, декада). Він набуває особливо­го значення в умовах ринкової економіки, коли виробничі та ринкові ситуації надзвичайно динамічні і потребують постійної відповідної реакції з боку керівництва підприємства;

с) ретроспективний (наступний) аналіз проводиться після здійс­нення господарських операцій, як правило, за даними звітності за місяць, квартал, рік і т. д. Його дані використовуються для вияв­лення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства;

d) перспективний (прогнозний) аналіз дає можливість на ос­нові ретроспективного аналізу вивчити тенденції та закономірності розвитку підприємства, виявити невикористані можливості обґрунтувати економічні показники на перспективу.

Підприємство досягає значної ефективності виробництва, в першу чергу збільшення прибутку, якщо на ньому впроваджені всі вказані види аналізу, які тісно пов'язані між собою;

2) за періодичністю проведення економічний аналіз може здій­снюватися:                                               

а) за зміну, добу (щоденний);

b) за декаду (подекадний);

с) за місяць, квартал (щомісячний, щоквартальний);

d) за рік (щорічний);

3) за змістом програми аналіз може бути:

а) комплексний — вивчається вся діяльність підприємства;

b) тематичний — вивчаються окремі сфери діяльності підпри­ємства, які найбільш актуальні на даний момент, наприклад, ана­ліз використання матеріальних ресурсів, використання фонду оплати праці, рентабельність капіталу;

4) за методами вивчення об'єктів аналіз поділяється на:

а) порівняльний — проводиться порівняння звітних даних з даними плану (аналізується виконання планових показників), ми­нулого звітного періоду (вивчається динаміка показників) з да ними передових підприємств, а також з даними конкурентів. Виділяють такі види порівняльною аналізу:

-                горизонтальний — за його допомогою розраховуються абсо­лютні та відносні відхилення статей (або груп статей) порівняно з початком звітного періоду, з минулим періодом;

-                вертикальний аналіз — використовується для вивчення структури коштів та їх джерел шляхом обчислення питомої ваги (у відсотках або коефіцієнтах) окремих статей в узагальнених по­казниках, наприклад частки основних і оборотних коштів у зага­льній сумі коштів підприємства;

-                трендовий аналіз — базується на розрахунку відносних від­хилень показників за ряд років від рівня базового року, для якого всі показники приймаються за 100%;

b) факторний аналіз — здійснюється з метою виявлення вели­чини впливу факторів на зміну результативних показників;

с) діагностичний аналіз — застосовується для з'ясування при­чин порушення нормального перебігу виробничого процесу, без­діяльності, які потребують додаткових коштів і часу. Наприклад, коли темпи зростання товарної продукції випереджають темпи росту обсягу продаж, це свідчить про те, що на підприємстві збі­льшуються залишки нереалізованої продукції. При цьому необхідно визначити причини даного явища і розробити заходи по зменшенню залишків;

d) маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) — це метод оцінки та обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення співвідношення між трьома основни­ми показниками: обсягом продаж (реалізації), собівартістю і при­бутком, прогнозуванням величини кожного з цих показників при заданих значеннях інших;

е) економіко-статистичний аналіз — застосовується для вивчен­ня різних масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону; проводиться статистичними органами;

f) маркетинговий аналіз — здійснюється службою маркетингу підприємства і застосовується для вивчення зовнішнього оточен­ня підприємства, ринків сировини та збуту готової продукції, по­питу й пропозиції, комерційного ризику формування цінової по­літики та ін.;

g) економіко-математичний аналіз — застосовується для ви­значення оптимального варіанта розв'язання економічних задач, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за ра­хунок повнішого та ефективнішого використання ресурсів. Ши­роке застосування цього напряму економічного аналізу спостері­гається у розкрійних виробництвах підприємств;

5) за користувачами аналітичної інформації аналіз може бути:

а) внутрішній — здійснюється на підприємстві для потреб управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю;

b) зовнішній — здійснюється на основі статистичної та фінан­сової звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами;

6) за об'єктами, що аналізуються, економічний аналіз є:

а) внутрішньоцеховий;

b) внутрішньозаводський;

с) міжзаводський, міжфабричний;

d) галузевий, міжгалузевий, регіональний, міжрегіональний.

Економічний аналіз може проводитись вручну або з викорис­танням даних вихідної комп'ютерної інформації.