Тема 3. Методи і методика економічного аналізу.

1.Методи економічного аналізу та його характеристика  

2.Методи економічного аналізу

2.1. Традиційні способи обробки інформації

2.2. Способи детермінованого факторного аналізу:

а) спосіб ланцюгових підставок;

б) спосіб абсолютних різниць;

в) спосіб відносних різниць

г) індексний метод;

2.3. Способи стохастичного факторного аналізу:

а) поняття стохастичного зв’язку та завдання кореляційного аналізу;

б) використання способів парної кореляції для вивчення стохастичних залежностей;

в) методика численного кореляційного аналізу;

г) методика оцінки і практичного застосування результатів кореляційного аналізу;

2.4. Економіко-математичні та евристичні способи

1. Метод економічного аналізу та його характеристика.

Під методом науки в широкому змісті розуміють спосіб дослідження свого предмета. Специфічні для різних наук способи підходу до вивчення свого предмета (у тому числі й ЕА) базуються на загальному діалектичному методі пізнання.

Матеріалістична діалектика виходить з того, що всі явища і процеси необхідно розглядати в постійному русі, зміні, розвитку. Тут джерело однієї з характерних рис методу ЕА - необхідність постійних порівнянь. Порівняння дуже широко застосовуються в ЕА. Фактичні результати діяльності порівнюються з результатами минулих років, досягненнями інших підприємств, плановими показниками і т.д.

Матеріалістична діалектика учить, що кожен процес, кожне явище треба розглядати як єдність і боротьбу протилежностей. Звідси випливає необхідність вивчення внутрішніх протиріч, позитивних і негативних сторін кожного явища, кожного процесу. Це теж одна з характерных рис ЕА. Наприклад, НТП робить позитивний результат на ріст продуктивності праці, підвищення рівня рентабельності і т.д., але при цьому треба враховувати і його негативні риси, такі, як забруднення навколишнього середовища й ін.

Використання діалектичного методу в аналізі означає, що вивчення господарської діяльності підприємств повинне проводитися з урахуванням усіх взаємозв'язків. Жодне явище не може бути правильно зрозуміло, якщо воно розглядається изольовано, без зв'язку з іншими. Наприклад, вивчаючи вплив упровадження нової техніки на рівень собівартості продукції, треба враховувати не тільки безпосередній, але й непрямий зв'язок. Відомо, що з упровадженням нової техніки збільшуються витрати виробництва, а значить і собівартість продукції. Але при цьому росте продуктивність праці, що у свою чергу сприяє економії заробітної плати і зниженню собівартості продукції. Звідси випливає, що якщо темпи росту продуктивності праці будуть більшими, ніж темпи росту витрат на зміст і експлуатацію нової техніки, тоді собівартість продукції буде знижуватися, і навпаки. Виходить, щоб зрозуміти і правильно оцінити те або інше економічне явище, необхідно вивчити усі взаємозв'язки і взаємозалежності з іншими явищами. Це одна з методологічних рис методу ЕА.

Важливою методологічною рисою аналізу є і те, що він здатний не тільки встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, але і давати їм кількісну характеристику, тобто забезпечувати вимір впливу факторів на результати діяльності. Це робить аналіз точним, а висновки його обґрунтованими.

Вивчення і вимір причинних зв'язків в аналізі можна здійснити методом індукції і дедукції. Спосіб дослідження причинних зв'язків за допомогою логічної індукції полягає в тім, що дослідження ведеться від часткового до загального, від вивчення приватних фактів до узагальнень, від причин до результатів. Дедукція - це такий спосіб, коли дослідження здійснюється від загальних фактів до часток, від результатів до причин. Індуктивний метод в аналізі використовується в сполученні і єдності з дедуктивним.

Використання діалектичного методу в ЕА означає, що кожен процес, кожне економічне явище треба розглядати як систему, як сукупність багатьох елементів, зв'язаних між собою. З цього випливає необхідність системного підходу до вивчення об'єктів аналізу, що є ще однією його характерною рисою.

Системний підхід передбачає максимальну деталізацію досліджуваних явищ і процесів на елементи (власне аналіз), їхню систематизацію і синтез. Деталізація (виділення складових частин) тих або інших явищ проводиться в тім ступені, що практично необхідний для з'ясування найбільш істотного і головного в досліджуваному об'єкті. Вона залежить від об'єкта і мети аналізу. Це складна задача в ЕА, що жадає від аналітика конкретних знань сутності економічних показників, а також факторів і причин, що визначають їхній розвиток.

Систематизація елементів проводиться на основі вивчення їхнього взаємозв'язку, взаємодії, взаємозалежності і взаємопідлеглості. Це дозволяє побудувати приблизну модель досліджуваного об'єкта (системи), визначити його головні компоненти, функції, співпідпорядкованість елементів системи, розкрити логіко-методологічну схему аналізу, що відповідає внутрішнім зв'язкам досліджуваних показників.

Після вивчення окремих сторін економіки підприємства, їхнього взаємозв'язку, підпорядкованості і залежності треба узагальнити весь матеріал дослідження. Узагальнення (синтез) є дуже відповідальним моментом в аналізі. При узагальненні результатів аналізу необхідно з усієї безлічі досліджуваних факторів відокремити типові від випадкових, виділити головні і вирішальні, від яких в основному залежать результати діяльності.

Важливою методологічною рисою ЕА, що випливає безпосередньо з попередньої, є розробка і використання системи показників, необхідної для комплексного, системного дослідження причинно-наслідкових зв'язків економічних явищ і процесів у господарській діяльності підприємства.

Таким чином, метод ЕА представляє системне, комплексне вивчення, вимір і узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи, показників плану, обліку, звітності й інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.

В аналізі господарської діяльності використовується багато різних способів. Серед них можна виділити традиційні способи, що широко застосовуються й в інших дисциплінах для обробки і вивчення інформації (порівняння, графічного, балансовий, середніх і відносного чисел, аналітичних угруповань).